Company picture

Торгівля пальним 07/2019 Нові податкові аспекти обліку торгівлі пальним


Чим регулюється облік пального?
Правила приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів визначені Інструкцією, затвердженою спільним наказом декількох міністерств №281/171/578/155 від 20.05.2008р. Вимоги цієї інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів, що здійснюють хоча б один з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів.
Облікові процеси підчас приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів здійснюються за допомогою засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) - технічних засобів, які застосовується під час вимірювань і мають нормовані метрологічні характеристики (п. 3 Інструкції № 281).
Відповідно до пп. 4.1.2 Інструкції № 281 щороку до 1 грудня потрібно складати переліки ЗВТ, що перебувають в експлуатації і підлягають повірці згідно з Порядком, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 15.09.2005 р. №262, та подавати їх на погодження до територіальних органів Держспоживстандарту України за місцезнаходженням відповідного підприємства.
Повірці згідно із Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" підлягають вертикальні і горизонтальні резервуари, вимірювачі температури, рівня та густини, металеві рулетки з вантажем, метроштоки, рівнеміри, ПРК (паливно-роздавальні колонки) і ОРК (оливороздавальні колонки), об'ємні лічильники, ваги, залізничні та автомобільні цистерни та інші ЗВТ, що використовуються під час визначення об'єму та маси нафти та нафтопродуктів. Резервуари, які перебувають в оренді, подаються на повірку орендодавцем або орендарем (залежно від умов договору) – пп. 4.1.3 Інструкції № 281.
Перелік осіб, на яких покладається здійснення постійного контролювання за комплектністю, станом ЗВТ, правильністю їх застосування затверджується наказом керівника підприємства (пп. 4.1.5 Інструкції № 281).
Облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму (пп. 4.2.1 Інструкції № 281).
Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Відпуск нафтопродуктів на АЗС та РРО.
Об'єм нафтопродукту на АЗС вимірюється об'ємним методом. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК і ОРК, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози (пп. 4.2.5.1 Інструкції № 281)
Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж +- 0,5% та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж +- 1,0% з РРО відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (пп. 4.2.5.2 Інструкції № 281).
Реєстрація, опломбування та застосування РРО повинні проводитися відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.
Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС – див. розділ 6 «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для реалізації пального» у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій (пп. 4.2.5.4 Інструкції № 281).
Приймання та зберігання нафтопродуктів
Порядок приймання нафтопродуктів регулюється приписами розділу 5 Інструкції № 281.
Приймання нафтопродуктів оформлюється актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП (додаток 1 до Інструкції № 281).
п. 5.4 Інструкції № 281 регулює порядок приймання нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом.
Важливо перед прийняттям нафтопродуктів перевірити наявність і цілісність пломб в автоцистерні, її технічний стан, також необхідно перевірити відповідність фактичного об'єму і густини нафтопродукту із зазначеними у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (додаток 3 до Інструкції № 281), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20о С відповідно до ГОСТ 3900.
Облік усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною із нафтою і нафтопродуктами відображається у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) для кожного резервуара (п. 6.1 Інструкції № 281).
Приймання і відпуск нафтопродуктів на АЗС
Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначено в розділі 10 Інструкції № 281.
Приймання нафтопродуктів, що надійшли на АЗС автомобільним транспортом, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС (пп. 10.2.1 Інструкції № 281).
Результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП (додаток 13 до Інструкції № 281). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою підприємства (пп. 10.2.2 Інструкції № 281).
Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14 до Інструкції № 281) – пп. 10.2.10 Інструкції № 281.
Відпуск нафтопродуктів за готівку
Облік реалізації нафтопродуктів ведеться за допомогою зареєстрованого, опломбованого у визначеному порядку та переведеному у фіскальний режим роботи РРО з роздруком відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП – пп. 10.3.1.3 Інструкції № 281.
АЗС отриману від реалізації нафтопродуктів готівку може здавати до каси підприємства або перераховувати на поточний рахунок через відділення зв'язку, або інкасуватися до банківської установи. Тому у разі потреби слід укласти договір про надання послуг з інкасації готівки з банком.
Відпуск нафтопродуктів за відомостями та талонами
Відпуск нафтопродуктів може проводитись не тільки за готівку, але й по безготівковому розрахунку за відомостями - відомість на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16 до Інструкції № 281) – пп. 10.3.2.1 Інструкції № 281.
Відпуск палива за відомостями та за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП за марками та видами.
Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками
Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками регулюється Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління НБУ від 19 квітня 2005 року №137, та інших нормативно-правових актів - пп. 10.3.4.1 Інструкції № 281.
Обов’язок проведення розрахунків за допомогою електронних платіжних засобів встановлено частиною 2 ст. 17 Закону "Про захист прав споживачів", п. 14.19 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та постановою Кабміну від 29.09.2010 р. №878 "Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів". Лише у населених пунктах з кількістю населення менше 25 тис. осіб АЗС не зобов’язані це робити.
Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП – пп. 10.3.4.2 Інструкції № 281.
Порядок приймання-передавання зміни на АЗС
Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС виконують дії, передбачені у пп. 10.4.2 Інструкції № 281. А саме:
- визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);
- вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок);
- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті;
- передають залишок готівки;
- перевіряють наявність свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів в межах відносної похибки, зміна передається за обліковим залишком нафтопродукту. У разі перевищення розбіжності відносної похибки, воно фіксується у змінному звіті та вживаються заходи щодо проведення позачергової інвентаризації.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП – пп. 10.4.1 Інструкції № 281у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС – пп. 10.4.3 Інструкції № 281.
Точність роботи ПРК, ОРК перевіряється еталонними мірниками другого розряду з періодичністю, установленою керівником підприємства (у наказі), а також у разі надходження претензій від споживачів на кількість відпущеного нафтопродукту або на їх вимогу. Реєстрація перевірок здійснюється у журналі реєстрації перевірок ПРК (ОРК) на точність відпуску нафтопродуктів за формою №2-НП (додаток 17 до Інструкції № 281) пп. 10.4.4 Інструкції № 281.
Комісійна перевірка за допомогою еталонних мірників точності роботи лічильників ПРК, ОРК та перевірки точності відпуску нафтопродуктів ПРК, ОРК за претензіями споживачів додатково оформлюються актом перевірки ПРК (ОРК) на точність відпуску нафтопродуктів на АЗС та зливання їх після перевірки до резервуарів за формою №1-НП (додаток 18 до Інструкції №281). Нафтопродукти з мірника необхідно злити до резервуарів АЗС - пп. 10.4.4 Інструкції № 281.
Інвентаризація нафтопродуктів на АЗС
Інвентаризація нафти та нафтопродуктів проводиться не рідше одного разу на місяць – п. 13.2 Інструкції № 281.
Відповідно до п. 13.5 Інструкції № 281 для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Забороняється вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб.
Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два рази підряд.
Проведення інвентаризації на АЗС регламентовано розділом 13 Інструкції № 281.
Облік руху нафтопродуктів та форми відповідних документів регламентовано розділом 14 Інструкції № 281.
Приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.
Бухоблік нафтопродуктів на АЗС – розділом 16 Інструкції № 281.
Визначення втрат нафти і нафтопродуктів та їх списання - розділом 17 Інструкції №281. Загальні фактичні втрати нафти та нафтопродуктів уключають:
- природні втрати під час транспортування, приймання, зберігання та відпуску;
- разові втрати під час проведення планових робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом технологічного обладнання, зачищенням резервуарів і трубопроводів;
- разові втрати під час пошкоджень, аварій, порушень правил та технологій обслуговування обладнання та виконання робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом технологічного обладнання, зачищенням резервуарів і трубопроводів та від стихійного лиха (землетрусу, повені тощо).
Втрати нафти і нафтопродуктів у межах затверджених норм зараховуються на операційні витрати в бухгалтерському обліку підприємства. Норми природних втрат застосовуються лише в разі виявлення фактичних нестач.
Звіт про втрати нафтопродуктів (нафти) складається щомісяця за формою N 32-НП (додаток 35), у якому зазначаються втрати власної нафти та нафтопродуктів, а також втрати сторонніх організацій.
Бухгалтерський облік роздрібної торгівлі пальним на АЗС ведеться за загальними правилами, особливостей, пов'язаних саме з пальним, немає.
Акцизний податок
Платником акцизного податку, згідно з пп. 212.1.11 ПКУ, є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, що здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 212.3.4 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі заяви, що подається не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 25.02.2016 р. № 218.
Згідно з п. 223.2 ПКУ платники акцизного податку, щомісяця подають не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку. п. 49.2-1 ПКУ вимагає подачу звіту незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність. Таким чином, декларацію з акцизного податку з прочерками потрібно подавати навіть тим, хто реалізує пальне в роздріб на АЗС.
Відповідно до пп. 212.3.1 прим.1 ПКУ СГ, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Пунктом 223.2 ст. 223 ПКУ визначено, зокрема, що СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
При цьому платники, визначені пп. 212.1.15 ПКУ (а саме особи, що реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим.1 ПКУ).
Особа – СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (пп. 222.3.2 ПКУ).
Таким чином, СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі не за основним місцем перебування на обліку, або який перебуває на основному обліку в Офісі великих платників податків ДФС, повинен подавати податкові декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.
Сплата акцизного податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
Акцизні накладні складаються суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, відповідно до вимог ст. 231 ПКУ.
Платники акцизного податку та об’єкт оподаткування акцизом
З 1 липня 2019 року оновлено визначення об’єкта оподаткування акцизним податком у пп. 212.1.12 ПКУ. З 01.07.2019 р. ним вважатимуться операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
- отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН;
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п. 213.1.1 ПКУ.
Ці зміни набирають чинності з 1 липня 2019 р.
Зверніть увагу! З другої половини 2019 року реалізацією пального на митній території України вважатиметься переміщення пального між акцизними складами, а не від одного платника акцизу до іншого.
Акцизні склади по-новому
З 1 липня 2019 року буде кардинально змінено визначення акцизного складу у пп. 14.1.6 ПКУ.
За новим визначенням акцизним складом є:
- приміщення або територія на митній території України – для операцій з пальним.
Також законодавці більш-менш чітко визначили, що не є акцизним складом:
- паливні баки як ємності для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Також визначено характеристики паливних складів, які не є акцизними складами. Причому це визначено окремо для платників та неплатників єдиного податку 4-ї групи. Вочевидь, це зроблено через те, що платники ЄП 4-ї групи часто мають підвищені потреби у пальному для використання на виробничі цілі, зокрема, на механізовані сільськогосподарські роботи. Ми звели ці ознаки у таблицю.
Паливні склади, що не є акцизними складами
Характеристика приміщення або території окремого складу платника акцизного податку Для платників ЄП 4-ї групи Для неплатників ЄП 4-ї групи
Загальна місткість ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального на кожному окремому складі, не більше Не обмежується 200 куб м для кожного приміщення або території
Обсяги отримання пального протягом календарного року в цілому для СГ (за період з 1 січня по 31 грудня), без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії, не більше 10000 куб. м 1000 куб.м
Напрямки використання пального виключно для потреб власного споживання;
не здійснюються операції з реалізації та зберігання пального іншим особам


Зверніть увагу: до 01.07.2019 року акцизним складом вважається лише приміщення, і формально під це визначення не підпадають резервуари з пальним, які розташовуються на відкритих територіях. ДФСУ не могла чітко визначитися з їх статусом (ми писали про це тут). Але з 01.07.2019 р. акцизним складом може бути як приміщення, так і територія, тобто відкрита територія, де розташовані резервуари з пальним, теж вважатиметься акцизним складом.
З’явилося нове поняття – пересувний акцизний склад
За пп. 14.1.6-1 ПКУ з 01.07.2019 року ним буде транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
- переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. "а" п. 2 ч. 2 ст. 91 МКУ);
- зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
- ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є пересувним акцизним складом транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Розпорядник акцизного складу та розпорядник акцизного складу пересувного
З 01.07.2019 р. зміниться і старе визначення розпорядника акцизного складу, а також вводиться нове поняття розпорядника акцизного складу пересувного (пп. 14.1.224 та пп. 14.1.224-1 ПКУ).
Розпорядник акцизного складу пального - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Розпорядник акцизного складу пересувного – це платник акцизного податку, який є власником пального з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
- реалізує або зберігає пальне;
- ввозить пальне на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Що змінилося: тепер у цьому визначенні не буде згадки про операції з пальним виключно для потреб власного споживання пального, адже такі операції тепер мають проводитись на окремих складах, які не є акцизними.
Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.
Увага! Реєстраційні дії платників акцизу
Порядок утворення, обладнання, реєстрації акцизних складів регламентовано новою редакцією ст. 230 ПКУ, яка теж набирає чинності з 1 липня 2019 року.
Зокрема, платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:
- усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
- усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до нової редакції п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
У новому п. 22 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ визначено, що платники акцизного податку зобов’язані з 1 травня 2019 року по 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Зверніть увагу! Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Забороняється отримання та реалізація спирту етилового без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового, без реєстрації акцизного складу, а також через кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, на якому вийшов з ладу або відсутній витратомір-лічильник спирту етилового.
Реалізація пального по-новому
З 1 липня 2019 року визначення реалізації пального в пп. 14.1.212 ПКУ буде у такій редакції: це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України у певних напрямках (див. схему). На кожну операцію, що підпадає під ці характеристики, складатиметься акцизна накладна.
Схема. Напрямки реалізації пального або спирту етилового


Як і раніше, реалізацією пального залишаються операції із заправки пальним підрядної техніки, про які ми неодноразово писали минулого року.
Як видно зі схеми, реалізація пального може здійснюватися лише трьома каналами:
- з одного акцизного складу на інший (в цьому разі складатимуться два примірники акцизної накладної, про що буде далі);
- для власного споживання чи промислової переробки (сюди входить також списання нестачі пального);
- іншим особам – споживачам пального, які не є платниками акцизного податку. Ці особи вже не зможуть продати чи передати пальне іншим особам без реєстрації платником акцизного податку.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно (раніше було до 2-х літрів), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Зверніть увагу: розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Електронне адміністрування та акцизні накладні
Якщо раніше СЕА РП включала в себе адміністрування реалізації лише пального, то з 1 липня 2019 року до неї включаються й операції з реалізації СЕ. Гадаємо, абревіатуру СЕА РП тепер будемо писати у вигляді СЕА РПСЕ.
Електронний кабінет має забезпечувати можливість перегляду в режимі реального часу даних СЕА РПСЕ (зміни до п. 42-1.2 ПКУ), а дані СЕА РПСЕ включено до підстав, за якими проводиться камеральна перевірка (зміни до пп. 75.1.1 ПКУ). Якщо буде виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в ЄРАН та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, це може стати підставою для документальної позапланової перевірки (зміни до п. 78.1.18 ПКУ).
Також з 1 липня 2019 р. новацією є складання акцизних накладних у двох примірниках у разі реалізації пального:
- з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;
- з акцизного складу до акцизного складу пересувного;
- з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;
- з акцизного складу пересувного до акцизного складу.
По суті, два примірники акцизної накладної потрібні тоді, коли відбувається рух пального між акцизними складами. Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального.
Розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного - отримувач пального зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний. Таким чином, перший і другий примірник акцизної накладної будуть показувати рух підакцизних товарів між акцизними складами.
Змінилися строки реєстрації акцизних накладних:
- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального з акцизного складу;
- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного - у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального з акцизного складу пересувного;
- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до акцизного складу - після фактичного отримання пального на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;
- першого примірника акцизної накладної при ввезенні пального на митну територію України - не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;
- другого примірника акцизної накладної - після фактичного отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного - отримувачем пального;
- розрахунку коригування - не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання.
«Роздрібні» акцизні накладні, складені при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (АЗС), реєструються не пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Як встановлено у п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, акцизні накладні/розрахунки коригування, складені:
- до 30 червня 2019 року (включно) - реєструються в ЄРАН до 15 липня 2019 року (включно);
- з 1 по 31 липня 2019 року (включно) - реєструються в ЄРАН у період з 23 липня по 15 серпня 2019 року (включно);
- з 1 серпня 2019 року - реєструються в ЄРАН у терміни, передбачені п. 231.6 ПКУ.
Далі в цьому ж п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ прописано механізм розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року.
Новий порядок електронного адміністрування акцизного податку прописаний у новій редакції ст. 232 ПКУ.
Зокрема, одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, - для пального.
СЕА РПСЕ з 1 липня 2019 р. працюватиме постійно (24 години щоденно), крім часу, необхідного для її технічного обслуговування – і цей режим її роботи тепер закріплено в ПКУ. Зараз вона працює з 8:00 до 19:00 на підставі підзаконного акту (постанови КМУ від 24.02.2016 р. № 114).
До формули СЕА РПСЕ (п. 232.3 ПКУ):
∑АНакл = ∑АНаклОтр + ∑АМитн + ∑ЗаявкиПоповн - ∑КоригЗаявкиПоповн - ∑АНаклВид - ∑Втрат- ∑АмитнЕкспорт
додано новий показник - ∑АмитнЕкспорт, який являє собою загальний обсяг пального, вивезеного за межі митної території України, оформленого належним чином митними деклараціями, на який складені акцизні накладні, зареєстровані в ЄРАН.
Перший та другий примірники акцизних накладних окремо впливатимуть на результат формули: зміна показника ∑АНаклВид відбувається у день реєстрації акцизної накладної в ЄРАН, а зміна показника ∑АНаклОтр - у день реєстрації другого примірника акцизної накладної (при ввезенні пального на митну територію України - у день реєстрації першого примірника акцизної накладної) в ЄРАН.
На обсяги пального, що реалізується з АЗС через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику акцизного податку - отримувачу пального, зміна показника ∑АНаклОтр у такого платника податку - отримувача пального не відбувається. Це означає, що «роздрібні» акцизні накладні не збільшуватимуть залишки пального у отримувачів – платників акцизного податку і їм не потрібно буде його «списувати» шляхом реєстрації акцизних накладних на власне споживання пального. Тобто обсяг пального, що реалізований через АЗС, автоматично виключається з СЕА РПСЕ.
Ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального.
Усі суб'єкти господарювання, які здійснюють або планують здійснювати виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним зобов’язані придбавати ліцензію з 01.07.2019 року. Ці зміни внесені ЗУ № 2628-VIII від 23.11.2018 р.
Отримувати ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального потрібно на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Строк дії ліцензії – 5 років, а річна плата за неї становить 780 грн.
Разом із заявою на отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального додатково подаються завірені копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.

Автор:Юрій Петрущак 

+38067 771 96 47 Юрій Петрущак

ЗВЕРТАЙСЯ ДО